Неділя, 19-11-17, 16:21
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
Форма входу
Архів
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Ми у facebook
Резан О.М.
Мороз Н.М.
Блог психолога
Потапенко Л.М.
ЛОЙЧЕНКО І.В.
Дитяча
Національна
Контакти
Пошук
Віртуальна екскурс
Англомовний табір
2017 – Рік Японії
МОНУ
ІІТЗО
ЗНО
КОДА
ДОН
Академія
e-slavutich
Управління освіти
osvita.ua
ММЦ
pedpresa.com
Погода
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Як розпочати навчальний рік


1. Дайте дітям знов відчути себе згуртованим колективом.
Навіть у найдружніших колективах у перші дні після повернення з канікул учні заново вибудовують міжособистісні стосунки, проходячи від відчуття якоїсь скутості в спілкуванні до свободи взаємодії і появи відчуття приналежності до класу. Для того, щоб діти швидше знов відчули себе згуртованим колективом, а не залишилися «чужими» одне для одного, необхідно якомога більше уваги в перші дні приділити колективним заходам. Спільний випуск класної газети, театральні постановки, створення символу класу, смішного фотоальбому перших днів у школі, ведення літопису – ці і багато інших заходів допоможуть швидко згуртувати дітей.

2. Дайте учням можливість поділитися літніми враженнями
У перші дні приходу до школи дітям хочеться в першу чергу розповісти про літні враження – вони виходять на перший план, відсовуючи на другий навчання. При цьому розмова про літо не повинна зводитися до твору «Як я провів літо» - діти не дуже готові зразу, в перших числах вересня писати твори. Хай школярі принесуть літні фотографії і оформлять ними стіну класу, зробивши потрібні підписи; нехай учні по командах видадуть газети з літніми враженнями.

3. Підтримайте інтерес учнів до зайняття
Майже усі учні приходять у школу після канікул досить вмотивовані – їм хочеться йти в школу. Проте це почуття може швидко згаснути, якщо початок навчального процесу не «запалює» дитину – організовано нецікаво або дитина почуває себе цілком комфортно. «Як зустрінеш новий рік, так його і проведеш» - свідчить мудрість. Це актуально і для шкільної мотивації - гарний початок навчання дає потужний поштовх на довгий час. Тому важливо всіляко підтримувати ту мотивацію, з якою учень прийшов у школу, організовуючи навчальний процес, у тому числі повторення, в цікавій формі, створюючи безпечне середовище в класі.

4. Поєднуйте на уроці серйозні та цікаві моменти
Діти фізіологічно і психологічно не можуть відразу ж після канікул швидко відійти в колишній темп діяльності і виявити колишню працездатність – учням важко довго підтримувати увагу, працювати в одному темпі. Для мінімізації цих явищ, доцільно проводити більше фізкультхвилинок, на уроках організовувати більш часті зміни різних видів діяльності, поєднувати серйозні та цікаві моменти.

5. Нагадайте учням про правила
Школярам властиво забувати правила поведінки, спілкування, які, здавалося б, не раз згадували і розбирали. З одного боку , це пов'язано з природною забудькуватістю, а з іншого боку, набирає чинності «штучна» забудькуватість, коли дитина намагається перевірити межу – може, в цьому році це правило вже не актуальне, може, вчитель про нього забув? Тому на початку року важливо знову повернутися до необхідних правил, щоб показати учням, що вони нікуди не поділися. Але важливо не тільки розповісти, але і проконтролювати, як школярі дотримуються цих правил. Правило так і залишиться правилом, якщо діти хоча б раз відчують, що його можна не дотримуватися.

6. Обговоріть з учнями майбутні заходи
Для школярів важливо знати, що їх чекає у класному житті хоча б на чверть вперед, а також брати участь у плануванні заходів. Учні виявляють велику активність у подальшій реалізації тих справ, які вони запропонували самі.

7. Підтримайте учня у прагненні стати краще
Дуже часто учні приходять першого вересня з бажанням почати нове життя – вони готові вчитися краще або виправити поведінку. Але все це зможе реалізуватися, якщо вчитель побачить тих дітей, які мріють про краще, і допоможе їм реалізувати прагнення. Адже якщо дитина не відчуває підтримки дорослого у своєму прагненні, то всі ініціативи поступово згасають.
 

 
ЩО ПОВИНЕН ЗНАТИ ВЧИТЕЛЬ


Причини поганого засвоєння знань, невміння їх застосовувати не завжди можна пояснити слабкою увагою, поганою пам’яттю та недоліками розвитку інтелектуальних умінь. У розв’язанні деяких видів навчальних завдань проявляються природні генотипні особливості учнів (властивості нервової системи, які у своїх поєднаннях визначають властивий людині тип вищої нервової діяльності).

Підліток зі слабкою нервовою системою не здатний до тривалого розумового напруження, великий обсяг матеріалу стомлює його, швидкий темп діяльності із частими переключеннями і розподілом уваги негативно впливає на працездатність.

Сильні сторони підлітків зі слабкою нервовою системою:

• схильність до планувань і любов до послідовності під час виконання будь-якого виду діяльності;

• успішність у складанні різних письмових планів для керування своєю діяльністю та діяльністю інших людей;

• схильність до систематизації знань, що забезпечує більш глибоке їх засвоєння;

• переважання зовнішніх опор і різних схем, тому вони не тільки вміють ними користуватися, але й виявляють значні здібності під час їх складання.

Навчальна діяльність містить у собі завдання, успішність виконання яких залежить від індивідуальних особливостей, пов’язаних з тимчасовими або швидкісними характеристиками нервової системи: лабільністю (швидкістю виникнення, зміни та припинення нервового процесу, порушення або гальмування) і рухливістю (швидкістю протікання основних нервових процесів — порушення та гальмування).

Інертний підліток схильний ретельно, копітко виконувати свою роботу. Результат її виконання у звичайних умовах, де час необмежений, буде не гіршим за результат, отриманий рухливим школярем.

Статичність і неквапливість дозволяє інертному підлітку:

• довше виконувати одноманітну й нецікаву, але більш складну, роботу, ніж якісно виконувати щось захоплююче й цікаве;

• довго зберігати активність, тривалий час працювати у своєму темпі (незважаючи на повільне включення в діяльність);

• бути посидючим і уважним, терпляче вислуховувати пояснення вчителя;

• стійкіше закріплювати матеріал;

• детально продумувати та ретельно організовувати різні види діяльності.

Зазвичай у школярів виробляється так званий «часовий режим виконання навчальних завдань». Не ламайте цей режим у період підготовки до іспитів (так звані «сови», «жайворонки»). Стежте за тим, щоб чергувалися періоди праці та відпочинку, корисніше за все будуть прогулянки на свіжому повітрі.

Варто зважати також і на специфіку предметів, з яких дитина складатиме іспити. Готуючись до усних іспитів, доцільно систематизувати та повторити весь вивчений курс, а підготуватися за короткий період (наприклад до письмового іспиту з російської мови) нереально, є сенс зосередитися на окремих розділах програми.

Як правило, діти складають не один, а кілька іспитів поспіль. Кожний із них — певна межа, після якої обов’язково потрібний відпочинок (незалежно від результату).

Успішне складання — свято не тільки для дитини, але й для всієї родини. Не сприймайте відмінний результат як належний і єдино можливий, у будь-якому разі порадійте із дитиною.

Незадовільний результат — це не трагедія, це досвід. Не махайте приречено руками, не вішайте ярлик «нездатний» на свою дитину. Обговоріть те, що трапилося, і врахуйте цей досвід у майбутньому.

По суті, наші діти не просто складають іспити з навчальних предметів, вони вчаться долати труднощі. Ця форма перевірки знань є випробуванням характеру, сили волі, уміння потрібної миті проявити себе, показати свої досягнення в певній галузі, уміння не розгубитися, упоратися із хвилюванням — цьому обов’язково треба вчити та вчитися.